Нещодавно ми провели дискусію з Клер Гатчінсон, колишньою Спеціальною представницею Генерального секретаря НАТО з питань жінок, миру і безпеки. Клер поділилася своїм досвідом щодо практичного застосування політик НАТО та ООН для створення реальних змін в Україні.

Ми зібрали основні висновки обговорення:

• Участь vs. cтруктурні зміни: Збільшення кількості жінок в обороні недостатньо; натомість, слід зосередитися на усуненні структурних перешкод, які заважають зростанню жінок, і забезпеченні того, щоб жінки могли впливати на політику та прийняття рішень.
• Дослідження гендерних диспропорцій: потрібно зрозуміти та дослідити, чому жінки не досягають певних позицій і сфер у військовій сфері.
• Бюджетування. Політика гендерної рівності досі є найменш бюджетованою, і часто, на жаль, вважається не важливою. Це потрібно змінювати.
• Відповідальність та трансформація: уряди та міжнародні організації мають нести відповідальність за просування трансформаційних змін, а не лише за збільшення чисельності жінок в обороні.
• Інтеграція гендерної рівності у політику оборони: жодна країна ще не досягла цієї мети. Потрібні всеохоплюючі політики, які визнають та вирішують унікальні виклики, з якими стикаються жінки у військовій сфері.
• Співпраця та сестринство: Підтримка жінками жінок є ключем до успіху. Потрібно більше спільних зусиль і спільнот для підвищення їх колективного впливу.
• Гендерні радники\ці та контактні особи: ці посади у сфері оборони повинні бути визнані, адекватно фінансовані та мати повноваження для здійснення змін.
• Відповідність стандартів: слід зосередитися на на тому, щоб жінки відповідали найвищим стандартам, а не на зниженні стандартів для них. Разом з тим, всі стандарти мають бути переглянуті і відповідати реальним задачам, які потрібно виконувати для певної посади. Справжня рівність означає надання рівних можливостей і очікувань, а не особливого ставлення.
• Жінки не мають тягнути всі зміни самотужки. Жінки не змінять поведінку чоловіків. Чоловіки мають змінитись.